| name | value |
| duration | 19 mins |
| date | 2023-04-25 |
| summary | Рефлексія про ідентичність. |
| description | Ідентичність в 25 не те саме, що в 15. З яких історій складається наша ідентичність? І хто нам їх розказує? Як зрозуміти хто я зараз, якщо я змінився/лась? В цьому випуску Марія рефлексує про те, як ми дізнаємось хто ми, коли цей процес починається і на що орієнтуватись поки він продовжується. Вже традиційно з прикладами з власного життя. |
| language | uk |
| slug | s1e2 |
References:
- Kilborne (2002), я висловив припущення, що всі наші зусилля контролювати, як ми виглядаємо у власних очах, одночасно є спробами уявити, як ми виглядаємо в очах інших, і контролювати бачення нас іншими.
- Наш сором і дискомфорт, наш страх ізоляції та самотності можуть спонукати нас вступати в контакт з іншими людьми, зближуючи нас один з одним та зміцнюючи людські зв'язки. Незнання, залежність нашого знання і незнання від інших людей, може забезпечувати нас ресурсами емпатії. Сором із приводу недосконалості олюднює, пробуджує доброту, зміцнює наші зв'язки з іншими людьми і становить сутність емпатії. Визнання якимось чином свого незнання, своєї слабкості чи безпорадності та вразливості вимагає наявності уяви (див. Kilborne, 1999; Hoffer and Buie, 2016). «Народжена дитина є загадкою. Вона є надією і перспективою самореалізації і, водночас, щодо неї справедливе застереження, що вона може копіювати як чесноти, так й пороки» (Benedict, 1959, p. 415).
- «Слабкість людини робить нас доброзичливими; наші спільні страждання роблять нас людяними; ми нічим не були б зобов'язані людству, якби не були людьми. Кожна прихильність – це знак нестачі. Якби кожен із нас не потребував інших людей, він навряд чи замислювався б про єднання з ними. Таким чином, із нашої слабкості народжується наше тендітне щастя». «Исчезающие люди. Стыд и внешний облик» Бенджамин Килборн
- • Дифузна, розмита ідентичність — стан, коли індивід ще не зробив відповідального вибору, наприклад, професії чи світогляду, що робить його образ «Я» розпливчастим і невизначеним. • Неоплачена ідентичність — стан, коли юнак прийняв певну ідентичність, минувши складний і болісний процес самоаналізу, він уже включений у систему дорослих відносин, але цей вибір зроблений не свідомо, а під впливом ззовні або за готовим стандартам. • Відстрочена ідентичність, або ідентифікаційний мораторій — стан, коли індивід знаходиться безпосередньо в процесі професійного і світоглядного самовизначення, але відкладає ухвалення остаточного рішення на потім. • Досягнута ідентичність — стан, коли особистість вже знайшла себе і вступила в період практичної самореалізації.
- Карл Ясперс у «Загальній психопатології» описав ідентичність як одну з чотирьох формальних ознак свідомості Я, характеризуючи її, насамперед як самототожність особистості в часі. Перша ознака, яку виділив Ясперс – це почуття діяльності – усвідомлення себе як активної істоти, друга – усвідомлення власної єдності, неподільності. Третя – усвідомлення власної ідентичності – я залишаюся тим, ким був завжди, і четверта – це усвідомлення того, що «Я» відмінне від усього іншого світу.
- К. Г. Юнг та А. Адлер — “ необхідно досліджувати соціальне оточення та історичні умови для виявлення чинників становлення особистісної ідентичності”
