Дисклеймер: самодіагностика схильна до помилок і може бути потенційно небезпечною, якщо на основі неправильного висновку щодо свого стану приймаються невідповідні рішення
- Знання для базової психо-само-діагностики потрібні НЕ для того, щоб взагалі не звертатись за профільною допомогою.
- Ці знання потрібні для того, щоб коли ви опиняєтесь в кризових обставинах з яких ви не можете вийти і яких ви не можете уникнути ви знали як собі допомогти.
Приклад: → ви чекаєте в метро під час повітряної тривоги/летите в літаку/ви ховаєтесь в коридорі і чуєте вибух і в цей момент відчуваєте, що на вас щось накочує, ви різко починаєте пітніти, вам наче не вистачає повітря, вас різко починає нудити, ви хочете кудись вийти, але об’єктивно не можете. Ви починаєте думати думки про смерть і вони вас лякають, ви відчуваєте страх збожеволіти або втратити контроль над цим станом. (спойлер: це симптоми панічної атаки, лише 5 з 13) Самодіагностика допомагає вам щось почати робити прямо в такий момент. Але вона не означає, що вам взагалі потім не треба звертатись за допомогою, якщо такі епізоди продовжують повторбватись
Окреслю свою позицію. Я підтримую розвиток самосвідомості у людей, інформованості щодо свого стану здоров’я, інформованості щодо понять норми і відхилення, підтримую розвиток уважного і бережливого ставлення до самих себе. Я НЕ підтримую безконтрольну самодіагностику, коли людина переживаючи свій стан вперше, не розуміє його і це мотивує звертатись за порадами до родичів, друзів або інтернету і як наслідок безконтрольно самопризначати собі антибіотики, заспокійливі та ін. Невірні дії внаслідок самодіагностики можуть спотворити картину хвороби/розладу і ускладнити подальшу професійну діагностику та підбір лікування. Ціль цього посту - розказати що означає уважне ставлення до себе, як відрізнити свій “нормальний” психічний стан від екстра-стану та які дії можна і потріно вчиняти щодо останнього, а які ні.
Що таке нормальний психологічний стан?
Ментальним здоров’ям можна визначити ваш загальний стан благополуччя який виражається у тому як ви думаєте, здатні регулювати свої емоції та поведінку. Норму можна відслідковувати як мінімум за такими сферами: * як ви себе почуваєте загалом (чи нормально ви спите, чи нормальний апетит, чи зміни в настрої не тривалі і ви стабільно повертаєтесь до середнього настрою тощо) * як будуєте особисті та сімейні стосунки (чи можете спілкуватись, просити, відмовляти, хвалити тощо)- як ви функціонуєте у соціумі (на роботі, в магазині, в батьківському чаті, в коментарях у ФБ, в нормі ви можете витримати, що хтось має іншу думку від вашої, ви можете не обматюкати іншу маму в чаті за те, що вона запропонувала, а просто сказати, що ви проти тощо)
- ваша ефективність на роботі/навчанні
- ваш загальний рівень розвитку відповідно вашому віку та рівню інтелекту (нормально, якщо дитина в 10 років не заробляє сама гроші, нормально якщо в 25 років ви не відкрилі 3 бізнеси або не отримали Нобелівську премію)
Як зрозуміти, де відхилення від норми?
Ментальне нездоров’я це коли в якійсь з цих сфер або в декількох, чи всіх одразу, ви спостерігаєте сильні негативні зміни, тривалий час (більше 2 тижнів). Ви не можете тривалий час витримувати емоції інших або замість того щоб йти на роботу ви хочете ридати в ліжку, ви не можете вчасно здати домашнє завдання і самі думки про нього викликають у вас сильну тривогу, вас попросили переставити машину на парковці у дворі, щоб інша вийхала, а ви обматюкали людину або відламали фару на її машині.Кожен психічний стан має свої ознаки та симптоми, але для самодіагностики вам достатньо звернути увагу на три аспекти:
тривалість
негативні ( - дефіцитарні) симптоми - це коли щось дуже добре працювало і стало працювати гірше, пішло в дефиціт (гірше стали запам’ятовувати або згадувати, могли тримати увагу на задачі годину, а тепер ледь 5 хвилин, мали рівень енергії щоб працювати цілий день, тепер хочете спати щодві години і тд)
позитивні ( + продуктивні) симптоми - якщо ви почали повторювати якісь дії і не можете перестати, почали марити, вірити у щось, що не може бути правдою, чути дивні звуки, у яких обєктивно немає джерела, тобто до вашого норм стану щось додалось.
Отже: ви почали спостерігати якісь з симптомів за собою, це вже триває більше 2 тижнів, ви не можете нормально працювати, змінилась ваша поведінка в стосунках з людьми і ви не можете регулювати свої емоції. Якщо у вас немає сил 2 дні, ви багато спите, а потім енергія знову є і ви ок працюєте, спілкуєтесь, можете десь з мему посміятись - з вами все ок. Якщо у вас немає настрою 2 дні підряд, а потім знову є - це ок. Якщо ви класно і ефективно працювали, а потім робили тільки по 1 задачі в день, потім були вихідні, і от ви знову норм працюєте - це ок. Якщо вас зачіпає війна, ви не вийшли в астрал і не ввжаєте, що війна це виключно bad energy якої треба уникати, то часті зміни настрою і періодичне бессилля - це ок, війна це важка і травмуюча хуйня для психіки, вас періодично може від неї просто плавити - це ок.
Що далі?
Оцініть ці зміни від 1 до 10, де 1 - майже нічого не змінилось, а 10 - зміни такі сильні, що вони мене лякають, я не знаю що робити, що зі мною? Зміни на 5/10 можуть бути наприклад такі: “я вчора чув/ла вибухи і досі опрацьовую цей стрес, я нервую, але ще позавчора я себе почував нормально” тобто прямо зараз ваш стан досить відчутно змінений, але ви усвідомлюєте що це не триває тиждень чи два. Якщо зміни сильні і вони вас тривожать - зверніться хочаб до свого сімейного лікаря, скажіть що можливо вам треба до психолога чи психіатра. Якщо ви знаєте до кого звернутись напряму за психологічною допомогою - зверніться. Отже, якщо зміни від 1-5 з 10, то як ви можете собі допомогти.Про це буде в наступному пості про самодопомогу.
Photo by Sharon Pittaway on Unsplash