Рефлексія

Рефлексія — це самоспостережння (в психологічному контексті). Це такий наш стан, коли ми не просто згадуємо якісь речі зі свого досвіду, а намагаємось саме спостерігати за собою, дивитись наче на своє відображення у минулому і аналізувати чи впізнаємо ми себе там, які зміни ми в собі бачимо з тих пір, аналізуємо свої тодішні рішення, порівнюємо з теперішніми, згадуємо поведінку, інтереси, симпатії, співставляємо з тим, що є зараз. jose-m-reyes-0GBxtiFvzXE-unsplash.jpg

Photo by José M. Reyes on Unsplash

Цей процес не обов’язково має відбуватись у нас в голові. Більшість своїх недавніх висновків, вже дорослих, особисто я зробила у власній терапії, або завдяки близьким стосункам. Щоб порефлексувати ви можете писати щоденник, записувати подкаст, розказати історію друзям або прийти на сесію до психолога або психотерапевта.

Але саморефлексія може бути і токсичною, якщо спостерігати за своїм досвідом з осудом, без спроби зрозуміти себе чи якось допомогти собі, то майже нереально вичленити якусь користь з цього процесу і тим більше використати якісь висновки у майбутньому. Головна порада, яку я можу дати тим, хто рефлексує про свій досвід і аналізує його, в будь-якому вигляді (чи в терапії, чи ведучи щоденник, чи ще якось) — намагайтесь бути чесними з собою і відкритими для нових висновків. Ми всі придумуємо про себе історію в процесі життя, в яку починаємо вірити і іноді може здаватись, що ця історія назавжди має залишитись незмінною. Але це не так. Задавайтесь питаннями, питайте себе в різні періоди свого життя, чи правда те, що ви про себе думаєте, і прислухайтесь до нових відповідей, будь-яка нова гіпотеза про самих себе може відкрити якусь нову можливість у вашому житті.

IMG_6848.jpeg

IMG_6847.jpeg